Книга «Як зруйнувати Америку за три прості кроки» Бен Шапиро

Тематика книги

Політологія, економіка, соціологія, історія США, світоглядна література.

Опис книги "Як зруйнувати Америку за три прості кроки" Бена Шапіро

США переживають чи не найбільшу поляризацію в суспільстві за останні часи. Протести Black Lives Matter та Antifa у 2020 році ознаменувалися руйнуванням пам’ятників Джорджу Вашингтону, Томасу Джефферсону і Христофору Колумбу. Під загрозою опинилися не лише витвори з каменю, а й суспільні інститути і культурні коди, закладені в основу Американської держави батьками-засновниками. Християнська мораль, інститут шлюбу, дух підприємництва та приватна власність, право на свободу слова і носіння зброї — усе це зазнає тотальної критики з боку лівих, обмежується чи витісняється з правового поля.

У своїй книжці Бен Шапіро доводить, що впродовж історії США саме ці інститути були опорою американського суспільства та запорукою розвитку держави. А також покроково показує, хто й коли почав цілеспрямовано руйнувати цей світоглядний фундамент і що загрожує Америці від такого марксистського «знищення дощенту».

Для кого книжка Як зруйнувати Америку за три прості кроки

Для широкого кола читачів, всіх, хто хоче зрозуміти причини могутності США та чим культурний марксизм загрожує Америці та світу.

Про автора

Бен Шапіро— один з найбільш відомих консервативних мислителів Заходу, автор бестселерів New York Times, випускник Гарвардської школи права. Працює головним редактором Daily Wire і веде «Шоу Бена Шапіро» — найпопулярніший консервативний подкаст у США.

Інші книжки автора бена шапіро

• «Смисл історії. Як розум і мораль зумовили велич Заходу» Бен Шапіро, «Наш Формат», 2022 рік

Книжки на схожу тематику

• «Вузький коридор. Держави, суспільства і доля свободи» Дарон Аджемоґлу, Джеймс Робінсон, «Наш Формат», 2020 рік;
• «10 уроків для світу після пандемії» Фарід Закарія, «Наш Формат», 2021 рік.

Відгуки про книгу Як зруйнувати Америку за три прості кроки

Застереження Бена Шапіро мають бути близькі українцям. Адже ми вже пережили руйнування суспільства через скорочення свободи, надмір- не втручання уряду в усі сфери життя, переписування історії, нищення основ національної ідентичності. Але ми так і не засвоїли уроків історії та знову наступаємо на ті самі граблі популізму. І те, що нині це робимо одночасно з Америкою, навряд чи є виправданням для нас. — Володимир В’ятрович, історик, народний депутат. Комусь книжка дасть підтвердження: «Я здогадувався, що світ котиться не туди». Інших здивує: «Як він міг замахнутися на тренди, зведені у статус святості?». Треті скажуть: «Наклеп латентного демократоненависника». Не важливо, до кого схилятиметься ваш висновок. Важливо його отримати, щоб насамперед замислитися про самих себе. — Віталій Гайдукевич, громадський активіст, політик, медійник

Найкращі цитати книжки

Про тиск на незгодних з ліволіберальним порядком денним

Соціальний тиск застосовується нині у страхітливих масштабах. Один із керівників Mozilla Firefox втрачає роботу, бо вмотивовані «журналісти» виявили його фінансову підтримку ініціативи, що виступає за традиційний шлюб. Діти з Конвінгтонської католицької школи опиняються у фокусі прискіпливої уваги медіа за їхній «злочин»: вони носили кепки із символікою Трампа. Усе вже зведено на рівень релігійних ритуалів. Тепер людина працює не у славу Отця Небесного, а у славу культурно кращих. Нова церква переслідує єретиків і винагороджує істинних вірян. Незгодних судять, як відьом, або змушують до публічної сповіді.

Про ідеологізацію історичної науки в школах та вузах США

Дедалі більше американців взагалі не знає історії. По всій країні протягом десятиліть «соціальні студії» витісняють історію зі списку предметів середньої та старшої школи — своєрідна спроба зробити історію «актуальною», замінивши викладання історії ідеологічною обробкою у руслі конкретних політичних поглядів. В університетах головну увагу зосередили на «вимогах до розмаїття». Навчання традиційної західної цивілізації означає її возвеличення, тому вчити історію західної цивілізації не слід. Її більше й не вчать: станом на 2010 рік жоден із провідних університетів не мав обов’язкового курсу з історії західної цивілізації.